Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

на своїй землі

  • 1 agist

    English-Ukrainian law dictionary > agist

  • 2 agister

    особа, яка пасе за наймом чужу худобу ( на своїй землі)

    English-Ukrainian law dictionary > agister

  • 3 agistment

    English-Ukrainian law dictionary > agistment

  • 4 ground

    1. n
    1) земля; поверхня землі; ґрунт

    fertile (sandy) ground — родюча (піщана) земля

    2) ділянка землі
    3) pl сад; парк
    4) pl ділянка землі навколо будинку
    5) дно моря
    6) спортивний майданчик
    7) місцевість, область, район
    8) полігон; аеродром; плац
    9) фон, тло; ґрунтовка; фунт
    10) підстава, мотив, причина
    11) тема, предмет (розмови тощо)
    12) pl осадок, гуща
    13) недоїдки
    14) фундамент
    15) основний принцип
    16) pl основи, зачатки
    17) основоположна частина
    18) ел. заземлення
    19) театр. партер
    20) текст. основа

    ground angleав. посадочний кут

    ground contaminationвійськ. зараження місцевості стійкими отруйними речовинами

    ground control — наземне управління; управління з землі

    ground crewав. наземний обслуговуючий екіпаж

    ground defenceвійськ. наземна протиповітряна оборона

    ground flareав. аеродромний сигнальний вогонь

    ground mineвійськ. донна міна

    ground personnelав. аеродромний технічний персонал

    ground pilotвійськ., розм. член аеродромної команди

    ground point, ground zero — епіцентр (атомного вибуху)

    ground troops (forces)військ. наземні (сухопутні) війська

    to break fresh ground — піднімати цілину; перен. прокладати нові шляхи

    from the ground upамер. грунтовно, у всіх відношеннях

    to gain (to get) ground — просуватися вперед, робити успіхи

    to hold (to stand) one's ground — утримувати свої позиції, виявляти твердість

    to fall to the ground — розвалюватися; виявитися безплідним

    to run into the groundамер. перестаратися

    2. adj
    1) мелений, молотий; подрібнений
    2) притертий; пришліфований
    3. v
    1) сісти на мілину
    2) мор. примусити викинутися на берег
    3) ав. приземлятися
    4) примусити приземлитися
    5) перешкоджати відривові від землі
    6) класти (опускати) на землю
    7) ґрунтувати (на чомусь), обґрунтовувати (чимсь)
    8) навчати основ (предмета)
    9) ел. заземлити
    10) міздрити (шкіру)
    11) буд. закласти основу (фундамент)
    4. past і p.p. від grind
    * * *
    I n
    1) земля, поверхня землі; ґрунт, земля

    contaminated ground — радіоактивно заражений ґрунт, радіоактивно заражена місцевість; дно моря; гipн. підошва виробки

    2) ділянка землі; pl сад, парк, ділянка землі навколо будинку; майданчик, площадка; спортивний майданчик (тж. sports ground); football ground футбольне поле

    cycling ground — велодром; полігон; аеродром; плац; територія

    3) місцевість, область, район; висота
    4) фон; ґрунт, ґрунтовка; офортний лак; жив. план
    5) підстава, причина, мотив

    grounds for appealюp. підстава для касаційної скарги

    6) предмет, тема (розмови, дослідження)
    7) pl осад, гуща; рідко залишки їжі
    8) icт. фундамент; основний принцип; pl засади, начала, основи; основна, основоположна частина
    9) миcл. нора
    10) eл. заземлення
    11) мyз. граунд, остинатний бас
    II a
    1) наземний; який тримається низько над землею
    III v
    1) сісти на мілину; посадити на мілину; мop. змусити викинутися на берег або приткнутися до берега
    2) aв. приземлятися; змусити приземлитися; перешкоджати відриву від землі
    3) класти, опускати на землю

    to ground armsвiйcьк. складати зброю, здаватися; опускатися на землю

    4) базувати, обґрунтовувати
    5) (in) навчати основам ( предмета)
    6) eл. заземлювати
    7) cпeц. ґрунтувати; міздрити ( шкіру)
    8) бyд. покласти підмурок
    9) відстороняти від польотів ( пілота); відчисляти з льотного складу; позбавляти прав водія; не дозволяти ( підліткові) водити автомобіль; відчисляти з флоту; не дозволяти виліт; не дозволяти старт ( космічного корабля)
    IV a
    1) мелений, товчений, подрібнений
    2) матовий, матований
    V past, p. p. від grind II

    English-Ukrainian dictionary > ground

  • 5 небо

    1) (мн. небеса) небо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небес и т. д.). [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). Те небо (невидиме) зветься небесами (Рудан.)]. Горнее -бо - вишнє небо. Мрачное -бо - см. Мрачный 1. Облачное -бо - хмарне (захмарене) небо. Отверстое -бо, церк. - відкрите небо. Открытое (вольное) -бо - голе небо, чисте небо. Под открытым -бом (При вольном -бе) - см. Открытый 2. Родное, чужое -бо - рідне, чуже небо. Чистое, ясное -бо - чисте, ясне небо. В -бе (В -сах), на небе (на -сах) - в небі, на небі (поэтич. ещё) на небесах. [Не перезорять в небі зорі (Філян.). В далекому небі виблискують зорі (Черняв.). А зірочок, зірочок блискотіло-горіло на небі! (М. Вовч.)]. На небо (на -са) - на небо. По небу (по -сам) - небом, по небі, (в поэзии ещё) небесами, по небесах. [Небом блакитним хмаринки легесенькі линуть (Грінч.). Хмара наступила і по небі розвинула свої чорні крила (Рудан.). Хмарки на південь небесами летять (Грінч.). У всіх кольорах веселки котяться по небесах (Франко)]. На краю -ба - край (покрай) неба, на крайнебі. Зерк[ц]ало -ба (-бес) (перен.) - зерцало неба. Лазурь -ба (-бес) - небесна блакить. Свод -ба (-бес) - небесне склепіння, небозвід (-воду), небосхил (-лу), (купол) небесна баня; срв. Небосвод 1. -бо и земля - небо і земля. Как -бо от земли (Как земля от -ба) - як небо від землі, як від землі до неба. Далеко до этого, как -бо от земли - далеко до цього, як від землі до неба (як до зір небесних). Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бес (до седьмого -ба) - підносити (вихваляти, славити), піднести (вихвалити) до неба (аж понад зорі), вихваляти над сонце й місяць. Жить между -бом и землёй (меж землёй -сами) - жити між небом і землею, жити в повітрі. Коптить -бо - коптити небо; см. ещё Коптить. С -ба пасть (упасть, свалиться) - з неба впасти (спасти). Попасть пальцем в -бо - попасти пальцем у небо. Призывать -бо в свидетели, клясться -бом - небом свідчитися, присягати(ся) (заприсягатися, клястися) небом. Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего - бути, почувати себе щасливим аж до неба з чого. [Батько, щасливий аж до неба, переказує своєму Петрусеві вчительські компліменти (Крим.)]. Хватать звёзды с -ба - см. Звезда 1. -бо видно (видать) (о худой крыше) - небо світить (висвічує, видно). -бу жарко будет, стало и т. п. - аж небо зажевріє, зажевріло и т. п. -бо с овчинку показалось - аж небо за макове зернятко здалося. Против -ба на земле - просто неба на землі. Под -бо (перен.) - під небо. [Хо лізе по ступанці високо аж «під небо» (Коцюб.)]. Под -бом (в прямом и перен. знач.) - під небом. [Маленька кімната «під небом» (Коцюб.)]. Все мы под -бом ходим - усі ми під небом ходимо; усі ми ряст топчемо. За волоса, да под -са - за чуба (о женщ.: за коси), та надвір; за чуба, та й до дуба; (шутл.) за волосне правління, та в земський суд (Квітка);
    2) -бо и -са (перен.: бог, боги) небо, небеса, бог (-га), боги (-гів). Слава -сам - слава богу (богові). О -бо! - о, небо! о, боже (з неба)! боже світе!;
    3) (потолок) стеля;
    4) (в берлоге) верх (-ху);
    5) стар. (балдахин) - намет (-та).
    * * *
    1) не́бо

    \небо беса — (мн.: в том же знач.) небеса́, -бес, не́бо

    до \небо ба — ( для обозначения большой высоты) до не́ба, аж під не́бо, до хмар, до хма́ри, під хма́ри, під хма́ру

    до \небо бе́с вознести́ — ( превознести) перен. піднести́ до небе́с

    [отлича́ться] как \небо бо от земли́ — [відрізнятися] як не́бо від землі́

    [как] \небо бо и земля́ [как] земля́ и \небо бо — [як] не́бо і земля́, [як] земля́ і не́бо; как (как бу́дто, то́чно)

    с \небо ба упа́л (свали́лся) — як (на́че, ні́би) з не́ба впав (звали́вся)

    упа́сть (сойти) с \небо ба [на зе́млю] — ( освободиться от иллюзий) упа́сти (звали́тися) з не́ба [на зе́млю]

    ме́жду \небо бом и землёй [жить, находи́ться] — між не́бом і (та) земле́ю [жи́ти, бу́ти]

    на небеси́ — на небеса́х

    на седьмо́м \небо бе быть (чу́вствовать себя́) — на сьо́мому не́бі бу́ти (почува́ти себе́)

    \небо бу жа́рко [бу́дет, ста́нет] — аж не́бу жа́рко [бу́де, ста́не], аж не́бо заже́вріє

    о \небо беса!, милосе́рдное \небо бо! — о Бо́же!, Бо́же (Го́споди) милосе́рдний (милосе́рдий)!

    под откры́тым \небо бом — про́сто (про́ти) не́ба, під відкри́тим (під голим) не́бом

    свод \небо ба — см. небосвод

    2) (в шахте, печи) верх, -у; ( потолок) сте́ля; ( свод) склепі́ння

    Русско-украинский словарь > небо

  • 6 нёбо

    1) (мн. небеса) небо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небес и т. д.). [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). Те небо (невидиме) зветься небесами (Рудан.)]. Горнее -бо - вишнє небо. Мрачное -бо - см. Мрачный 1. Облачное -бо - хмарне (захмарене) небо. Отверстое -бо, церк. - відкрите небо. Открытое (вольное) -бо - голе небо, чисте небо. Под открытым -бом (При вольном -бе) - см. Открытый 2. Родное, чужое -бо - рідне, чуже небо. Чистое, ясное -бо - чисте, ясне небо. В -бе (В -сах), на небе (на -сах) - в небі, на небі (поэтич. ещё) на небесах. [Не перезорять в небі зорі (Філян.). В далекому небі виблискують зорі (Черняв.). А зірочок, зірочок блискотіло-горіло на небі! (М. Вовч.)]. На небо (на -са) - на небо. По небу (по -сам) - небом, по небі, (в поэзии ещё) небесами, по небесах. [Небом блакитним хмаринки легесенькі линуть (Грінч.). Хмара наступила і по небі розвинула свої чорні крила (Рудан.). Хмарки на південь небесами летять (Грінч.). У всіх кольорах веселки котяться по небесах (Франко)]. На краю -ба - край (покрай) неба, на крайнебі. Зерк[ц]ало -ба (-бес) (перен.) - зерцало неба. Лазурь -ба (-бес) - небесна блакить. Свод -ба (-бес) - небесне склепіння, небозвід (-воду), небосхил (-лу), (купол) небесна баня; срв. Небосвод 1. -бо и земля - небо і земля. Как -бо от земли (Как земля от -ба) - як небо від землі, як від землі до неба. Далеко до этого, как -бо от земли - далеко до цього, як від землі до неба (як до зір небесних). Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бес (до седьмого -ба) - підносити (вихваляти, славити), піднести (вихвалити) до неба (аж понад зорі), вихваляти над сонце й місяць. Жить между -бом и землёй (меж землёй -сами) - жити між небом і землею, жити в повітрі. Коптить -бо - коптити небо; см. ещё Коптить. С -ба пасть (упасть, свалиться) - з неба впасти (спасти). Попасть пальцем в -бо - попасти пальцем у небо. Призывать -бо в свидетели, клясться -бом - небом свідчитися, присягати(ся) (заприсягатися, клястися) небом. Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего - бути, почувати себе щасливим аж до неба з чого. [Батько, щасливий аж до неба, переказує своєму Петрусеві вчительські компліменти (Крим.)]. Хватать звёзды с -ба - см. Звезда 1. -бо видно (видать) (о худой крыше) - небо світить (висвічує, видно). -бу жарко будет, стало и т. п. - аж небо зажевріє, зажевріло и т. п. -бо с овчинку показалось - аж небо за макове зернятко здалося. Против -ба на земле - просто неба на землі. Под -бо (перен.) - під небо. [Хо лізе по ступанці високо аж «під небо» (Коцюб.)]. Под -бом (в прямом и перен. знач.) - під небом. [Маленька кімната «під небом» (Коцюб.)]. Все мы под -бом ходим - усі ми під небом ходимо; усі ми ряст топчемо. За волоса, да под -са - за чуба (о женщ.: за коси), та надвір; за чуба, та й до дуба; (шутл.) за волосне правління, та в земський суд (Квітка);
    2) -бо и -са (перен.: бог, боги) небо, небеса, бог (-га), боги (-гів). Слава -сам - слава богу (богові). О -бо! - о, небо! о, боже (з неба)! боже світе!;
    3) (потолок) стеля;
    4) (в берлоге) верх (-ху);
    5) стар. (балдахин) - намет (-та).
    * * *
    1) анат. піднебі́ння
    2) ( свод русской печи) диал. склепі́ння

    Русско-украинский словарь > нёбо

  • 7 заниматься

    заняться
    I. 1) (быть одалживаему) позичатися, бути позиченим. Деньги легко -маются, не легко отдаются - позичати легко, а віддавати важко;
    2) см. Заимствоваться.
    II. Заниматься, заняться -
    1) (быть занимаему) займатися, бути зайнятим. Дом этот не -мается постоем - цей будинок вільний від постою;
    2) займатися и заніматися, за(й)нятися; см. Загораться. Заря -ется - на зорю, на світ займається, на світ благословляється; зоряє;
    3) чем (трудится) - робити щось, братися, узятися до чогось, ходити, поратися, працювати коло чого, удаватися, удатися до чого, заходитися, заходитися коло чого, (мало употреб.) займатися, за(й)нятися коло чого, чим; (учиться) учитися. [Що він робить у містечкові? - Гандлює. Брався до науки щиро (Грінч.). Вони коло цього діла ходять. Краще вже сісти й щось робити, коло діла якогось поратися (Крим.). Узятися до торгівлі. А коло науки багато працює? (Крим.). Парубок вдався до читання (Крим.). Взимку столярує (занимается плотничеством), а влітку у хліборобство вдається (Г. Барв.). Вам добре: не займаєтеся хліборобством, то й нема ніякої перепони (Звин.)]. -ться какой-л. деятельностью, профессией, в смысле «состоять кем» в укр. яз. передается, через глаголы с окончан. -увати, -ювати, напр.: -ться профессорской деятельностью - професорувати, ремесленной - ремісникувати, учительской - учителювати, купеческой - крамарювати, купцювати и т. д. - ться политиканством - політикувати. -ться виноградарством - ходити коло винограду; виноделием - вино робити; звероловством - ловити звірів; овцеводством - кохати вівці, вівчарити; огородничеством - ходити, працювати коло городів, городникувати; птицеводством - кохати птицю; рыболовством - рибалити; садоводством - ходити коло садків, кохати садки; свиневодством - розводити свиней; скотоводством - скотарити, кохати худобу; хлебопашеством, земледелием - коло землі, коло хліба ходити, хліборобити, рільничити, працювати коло землі; хозяйством - господарювати; сельским хозяйством - працювати, ходити коло сільського господарства. -маться, -няться гончарством, кузнечеством, плотничеством, портняженьем, сапожничеством и т. д. - ганчарювати, ковалювати, столярувати, кравцювати, шевцювати и т. д., сов. взятися до ганчарювання, до ковальства, до столярства, до кравцювання, до шевцювання и т. д. -ться лечением, перепиской - лікувати, переписувати, (на пиш. машинке) друкувати, сов. взятися (почати, стати) лікувати, переписувати, взятися до лікування, до переписування. -ться куплей, продажей чего - купувати, продавати що. -ться сплетнями - плескати, плітки розводити. -ться доносами - виказувати на кого, доносити на кого, сов. стати виказувати, доносити на кого. -ться грабежом, воровством - грабувати, злодіячити (злодіювати, красти). -ться спекуляцией, контрабандой - спекулювати, пачкарювати. -ться изучением, исследованием (изысканием) чего - студіювати, досліджувати що, сов. узятися до студіювання, до досліджування чого. -ться писанием стихов - віршувати. -ться математикой, географией - а) (изучать) студіювати математику, географію; б) (учить) учити математику, географію. -ться частными уроками - давати приватні лекції. -ться уроками (учить) - учити лекції. -ться чем (учиться) - учитися чого. -нялся историей - взявся учити історію, узявся до історії. -ться с кем - а) (учить кого) учити, навчати кого чого (історії, математики); б) (совместно) учитися вкупі (разом) з ким. -ться кем - а) (развлекать кого) забавляти кого. - мись гостями - забав, побав гості (гостей); б) заходитися коло кого. Доктор -нялся больным, пациентом - лікар заходився коло хорого, коло пацієнта. -ться едой, чтением (увлечься) - захоплюватися, захопитися їжею, читанням. -ться делом - працювати. -ться пустяками - марнувати час на дурниці. -ться ничегонеделанием - справляти гульки, (сидя) сидні, (лёжа) лежні. -ться в учреждении - працювати в установі. -ться в военном комиссариате - працювати у військовому комісаріяті. Целый день -юсь чтением, шитьём, хозяйством и т. п. - увесь день читаю, шию, хазяїную, господарюю. -ться своими делами - робити свої справи, пильнувати своїх справ, поратися коло своїх справ. Ничем не -ться кроме… - нічого не робити, опріч…, ніякої роботи не мати, опріч… Нужно -маться - треба працювати, (учиться) учитися. Мы -емся в школе с девяти до двух часов дня - ми учимось у школі з дев'ятої до другої години дня. Давайте -мёмся делом, пением, музыкой и т. д. - нумо до праці, до співів, до музики. -ться чем с любовью, ревностно - кохатися в чому, упадати за чим. [Дуже кохався в садівництві. Ми почали вчитись од західніх народів, німців, то-що, які саме тоді дуже почали за наукою впадати (Єфр.)]. -ться собой - чепуритися, дбати про свою вроду.
    * * *
    I
    позича́тися
    II несов.; сов. - зан`яться
    1) (кем-чем, с кем - предаваться занятию) займа́тися, зайня́тися, -йму́ся, -ймешся (ким-чим, з ким); (приниматься за что-л.) захо́дитися, -джуся, -дишся, заходи́тися, -ходжу́ся, -хо́дишся (коло кого-чого, з чим); (несов.: кропотливой работой) по́ратися (коло кого-чого); ( заботясь) ходи́ти (ходжу́, хо́диш) (коло кого-чого); ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти (кого); (сов.: начать делать) узя́тися (візьму́ся, ві́зьмешся) (за що); при указании на работу, составляющую профессию, обычно переводится соответствующими глаголами

    \заниматься ться земледе́лием — роби́ти (роблю́, ро́биш) ко́ло землі́

    \заниматься ться ремесло́м — ремісникува́ти, поча́ти ремісникува́ти

    \заниматься ться — ремесло́м

    сапо́жника — шевцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, поча́ти шевцюва́ти

    \заниматься ться ремесло́м портно́го — кравцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, поча́ти кравцюва́ти

    2) (несов.: работать - об умственном труде) працюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; ( учиться) учи́тися (учу́ся, у́чишся)

    \заниматься ма́ться в университе́те — учи́тися (навча́тися) в університе́ті

    3) страд. несов. займа́тися; захо́плюватися, -люється; забира́тися; займа́тися
    III несов.; сов. - зан`яться
    1) ( загораться) займа́тися, зайня́тися, -йметься
    2) (о рассвете, заре) займа́тися, зайня́тися

    \заниматься ма́ется у́тро — займа́ється ра́нок, почина́є дні́ти, дні́є, світа́є

    Русско-украинский словарь > заниматься

  • 8 йер

    1. земля, ґрунт; гӱзель йер добра земля Г; хара йердэн ах ӧкмек чығай із чорної землі виходить білий хліб СБФ; йер йӱзӱне на землю Кб.; йер парларвати землю СК; йери кӧкӱ йаратан творець землі й неба СЛ; йерин-сувун тапмам не знаходжу ні землі, ні води — не чую під собою землі У; йер сӱр- орати землю П, Г; йер ӱстне по землі, на землі СБ; йердэ тӱшӱрскидати на землю У.
    2. місце; тӧкмеэ йер йох сипати нікуди К; отурмаа йерим йох ніде мені подітися Б; йохту маа йер барып ӧгренмеге мені ніде піти вчитися СБ; меэм отурмаа йерим йохтур мені ніде жити К; йерим тар эди мені було тісно СБ; авурмай мы бир йериң? у тебе щось болить?П; йырларың коп йерин унуттум багато місць із пісень я позабував СБ; бу йерге на цьому місці СБ; шлейлер йахшы йердэ вони працюють у хорошому місці П; йердэ хой- класти на місце К; т'егеллер мында, бу йердэ вони прийшли сюди, в це місце СБ; бир йердэ у певному місці, в одному місці, разом О, Б, СЛ, К; бир йердэ бир йердэ де-не-де, подекуди, десь Б; эр бир йердэ скрізь, повсюдно П, У; йердэн тур- уставати з місця Б; абу йердэн хар сніг оце поки СБ; бири бир йере йох нікого ніде немає Г; бир йере бир йере де-небудь Г; йер йердэн хыдыр- шукати по всіх місцях П; … йере ал- брати назад Г; лафын йере ал- брати свої слова назад Г; бир йере разом СЛ, СК; бир йере отуур эди вони мешкали разом СЛ; олар эпси дэ бир йере сӧлений усі вони співаються разом СК; бир йере т'итмеэ чар йох, хайль этий хары дітися ніде — жінка згоджується СГ; йеримизе ӱч тэне разом нас троє ВН; йеримизе дэ чох эбет разом нас було, звичайно, багато СЛ; йеди җан олду йеримизе разом нас стало сім душК; саймай ону исан йерне не вважає його за людину П; шаат йерне як свідок П; дэли йерне сай- вважати за дурня СМ; эт'инҗи ағаан йерне замість другого брата СГ; сениң йерине замість тебе Г.

    Урумско-украинский словарь > йер

  • 9 лицо

    1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;
    2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];
    3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);
    4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;
    5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;
    6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;
    7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;
    8) лице; см. Поличное;
    9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.
    * * *
    1) обли́ччя, лице́; вид, -у

    вверх лицо́м — догори́ обли́ччям (лице́м), горі́ли́ць

    вниз лицо́м — вниз обли́ччям (лице́м), долі́лиць

    2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́
    3) ( личность) осо́ба

    от лица́ кого́-чего́ — від ко́го-чо́го, від імені кого́-чого́

    5) грам. осо́ба

    Русско-украинский словарь > лицо

  • 10 holding

    1. n
    1) (орендована) ділянка землі
    3) pl вклади; авуари
    4) запас; фонд (бібліотеки тощо)
    5) склад; сховище
    6) утримування, тримання; затримування

    holding of hostagesвійськ. взяття заручників

    7) військ. зайняття (позиції); закріплення
    8) володіння (акціями тощо)
    9) зберігання; витримування
    10) тех. кріплення; фіксація
    2. adj
    1) що тримає (утримує); несучий
    2) що утримує у своїх руках
    3) чіпкий, з міцною хваткою
    4) військ. який сковує
    5) запасний

    holding unitвійськ. запасна частина

    6) призначений для зберігання запасів

    holding capacity — ємкість, місткість

    holding hospitalвійськ. стаціонарний госпіталь

    * * *
    I n
    1) ділянка землі (особл. орендована)
    2) юp. майно, орендоване нерухоме майно
    3) eк. внесок; pl внески; авуари
    4) запас; фонд ( бібліотеки)
    5) склад, сховище
    6) утримання, затримування
    8) зберігання, витримування
    10) cпeц. кріплення, фіксація; витримка ( при термообробці)
    11) aв. витримування літака ( перед посадкою)
    12) юp. рішення
    II a
    1) який тримає, тримаючий; утримуючий; несучий

    holding deviceтex. аретир; стопор; затискне пристосування; який тримає у своїх руках

    holding companyeк. компанія-власник; холдингова компанія; чіпкий, з міцною хваткою

    2) вiйcьк. сковуючий
    3) cпeц. ( призначений) для тимчасового зберігання або витримування; ( призначений) для чекання, очікування
    4) cл. який має наркотики

    English-Ukrainian dictionary > holding

  • 11 take

    I
    n
    1) захоплення, взяття; здобуття, одержання
    2) виручка; бариші; збір (театральний)
    3) розм. получка
    4) улов (риби)
    6) оренда (землі)
    7) орендована ділянка
    8) мед. вдале щеплення
    9) друк. урок складача
    10) кін. кінокадр, дубль
    11) популярна пісенька (п'єса)
    12) шах. взяття (фігури)

    give and take — а) взаємні поступки, компроміс; б) обмін люб'язностями (ущипливими зауваженнями)

    II
    v (past took; p.p. taken)
    1) брати; хапати

    to take smb. by the hand — узяти когось за руку

    to take smb. to one's arms — обнімати когось

    2) захоплювати, оволодівати, завойовувати
    3) ловити

    to take smb. by surprise — захопити когось зненацька

    to take smb. at his word — спіймати когось на слові

    4) привласнювати; брати без дозволу
    5) відбирати, забирати (у когосьfrom)
    6) користуватися; діставати; набувати; одержувати

    I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю; сьогодні у мене вільний день

    7) вибирати
    8) купувати
    9) вигравати
    10) юр. успадковувати
    11) видобувати; збирати
    12) сприймати; реагувати

    to take things as they are — сприймати речі такими, якими вони є

    13) розуміти, тлумачити

    to take smb. in the wrong way — неправильно зрозуміти когось

    14) гадати, вважати
    15) охоплювати, оволодівати
    16) захоплювати; приваблювати
    17) мати успіх, ставати популярним
    18) записувати, реєструвати; протоколювати
    19) фотографувати, знімати
    20) виходити на фотографії
    21) використовувати як приклад
    22) уміщати
    23) чіплятися, застрявати; заплутуватися
    24) одружуватися; виходити заміж
    25):

    с.г. the cow took the bull — корова злучена

    26) мед., с.г. прийматися; діяти
    27) споживати, приймати (їжу тощо)
    28) тех. тужавіти, тверднути
    30) орендувати; наймати
    31) запрошувати, наймати на роботу
    32) передплачувати (газету тощо)
    34) вступати (на посаду)
    35) займати (місце)
    36) займати (позицію); дотримуватися (точки зору)
    38) набувати (вигляду, форми)
    39) переборювати, долати (перешкоди)
    40) відкривати (комусь таємницю)

    to take the evening serviceцерк. правити вечерню

    44) носити, мати розмір (ноги тощо)
    45) зазнавати (покарання, втрат тощо)
    46) витерплювати, зносити (неприємності тощо)
    47) заразитися; захворіти
    48) піддаватися (обробці тощо)
    49) убирати, поглинати, усмоктувати

    take aback — вразити, приголомшити; захопити зненацька

    take about, take around — супроводжувати, показувати визначні місця

    away — а) забирати, виносити; виводити; б) іти геть; тікати; в) відбирати; г) віднімати

    to take away six from ten — від десяти відняти шість; д) захоплюватися

    take back — а) відводити; відвозити; відносити; б) брати назад; в) нагадувати (минуле)

    take downа) знімати (з полиці тощо); б) зносити, руйнувати; в) збивати (в польоті); г) записувати; д) проковтувати; є) знижувати (ціни); є) розм. принижувати; ж) розбирати (на складові частини); з) супроводжувати; і) друк. розбирати (набір)

    take from — знижувати, ослабляти

    take inа) приймати (когось), надавати притулок (комусь); б) брати (роботу додому); в) передплачувати, регулярно одержувати (газету тощо); г) включати, містити в собі; д) займати, приєднувати (територію); є) робити учасником; є) збирати; ж) розуміти сутність (чогось), усвідомлювати (щось); з) обдурювати, ошукувати; і) повірити (вигадкам); й) ушивати (одяг); к) супроводжувати; л) передавати; м) дивитися, бачити; амер. оглядати, відвідувати (визначні місця)

    take off — а) знімати, нести геть, забирати; б) виводити, вивозити; в) усувати; г) відрізати, відтинати; д) ав. злітати, відриватися (відземлі); є) брати початок; є) убивати, знищувати; ж) знижувати (ціну); з) розм. починати; і) відскакувати; й) брати початок; к) відгалужуватися; л) відгалужувати; м) зменшуватися; припинятися; н) ковтати, пити залпом; о) наслідувати, копіювати, пародіювати; передражнювати

    take onа) брати (роботу); б) приймати, брати (на роботу); в) набувати, набирати (форми тощо); г) брати додатково; д) боротися, мірятися силами; приймати виклик; є) мати успіх, ставати популярним; є) дуже хвилюватися; сердитися, гніватися; ж) мор. брати на борт; з) військ. відкривати вогонь

    take out — а) виймати; б) виводити (на прогулянку тощо); в) запросити, повести (в театр тощо); г) виводити (плями); д) виривати (зуби); є) вибирати, виписувати (цитати); є) одержувати (права тощо)

    take overа) приймати від когось (посаду тощо); б) перевозити; в) доставляти

    take up — а) піднімати; б) підтягати; в) закріплювати; г) взяти, підвезти, підібрати (пасажирів); д) опікувати (когось); є) забирати (час); є) зайняти (місце); ж) братися (до чогось); займатися (чимсь); з) продовжити розпочате, повернутися до початого; і) розглянути (питання); й) прийняти, підхопити; к) перервати, спинити; л) арештовувати; м) поліпшуватися (про погоду); н) розм. зблизитися, зустрітися (з кимсь)

    to take a back seat — відійти на задній план; зайняти скромне становище

    to take a drop — випити, підпити

    to take a leaf out of smb.'s book — наслідувати чийсь приклад, запозичити чийсь прийом

    to take (a) breath — перевести дух

    to take courage — кріпитися, мужатися

    to take to earthа) лізти в нору (про лисицю тощо); б) сховатися, причаїтися

    to take fire — спалахувати, займатися

    to take heart — мужатися; не занепадати духом

    to take heed — а) звертати увагу, помічати; б) бути обережним

    to take holdа) схопити (щосьof); б) захоплювати, зацікавлювати

    to take it easy — не поспішати, не напружувати сили

    I take it that... — я гадаю, що...

    to take notice of smth. — звертати увагу на щось, помічати щось

    to take oath — присягати, давати клятву

    to take place — траплятися, відбуватися

    to take root — пускати коріння, укорінюватися

    to take sides with smb. — бути на чиємусь боці, бути чиїмсь прихильником

    to take smb. at his word — піймати когось на слові

    to take the cake (biscuit)розм. перевершити усіх

    to take the measure of smb.'s foot — придивлятися до когось; вивчати людину

    to take the wind out of smb.'s sails — зруйнувати чиїсь плани

    * * *
    I [teik] n
    1) захоплення, взяття; одержання; шахм. узяття ( фігури)
    2) cл. виторг, бариші; збір ( театральний); получка

    great take of fish — великий улов риби; видобуток ( на полюванні)

    4) оренда ( землі); орендована ділянка
    5) популярна пісенька, п'єса
    6) мeд.; cпeц. гарне щеплення, що прийнялося,
    7) пoлiгp. "урок" складача
    8) кiнo знятий кадр, кінокадр, дубль
    9) мeд. пересадка ( шкіри)
    ••

    give and take — взаємні поступки, компроміс; обмін люб'язностями; обмін жартами, підколками, пікіровка

    on the take — корисливий, продажний

    II [teik] v
    (took; taken)
    1) брати; схопити

    to take a pencil [a sheet of paper, a spade] — взяти олівець [лист паперу, лопату]

    to take smth in one's hand — узяти що-н. у руку

    to take smb 's hand, to take smb by the hand — узяти кого-н. за руку

    to take smb in one's arms — брати кого-н. на руки; обіймати кого-н.

    to take smb 's arm — узяти кого-н. під руку

    to take smth in one's arms — узяти що-н. у руки; схопити що-н. руками

    to take smb to one's arms /to one's breast/ — обіймати кого-н., притискати кого-н. до грудей

    to take smb by the shoulders — узяти /схопити/ кого-н. за плечі

    to take smb by the throat — узяти /схопити/ кого-н. за горло

    to take smth between one's finger and thumb — узяти що-н. двома пальцями

    to take smth (up) with a pair of tongs — взяти що-н. щипцями

    take a sheet of paper from /out of/ the drawer — візьми лист паперу із шухляди столу

    take your bag off the table — зніміть /заберіть, візьміть/ сумку зі столу

    take this table out or the room — заберіть /винесіть/ цей стіл з кімнати

    2) захоплювати; опановувати, завойовувати

    to take a fortress [a town] (by storm) — брати фортецю [місто]( штурмом)

    to take prisoners — захоплювати /брати/ полонених

    he was taken in the street — його взяли /заарештували/ на вулиці; ловити

    a rabbit taken in a trap — заєць, що потрапив в капкан

    to take smb in the act — застати кого-н. на місці злочину

    to take smb by surprise /off his guard, unawares/ — захопити /застигнути/ кого-н. зненацька

    to take smb at his word — піймати кого-н. на слові; оволодіти ( жінкою), брати ( жінку); нести, зводити в могилу

    pneumonia took him — запалення легень звело його в могилу, він помер від запалення легенів

    3) привласнювати, брати ( без дозволу)

    who has taken my pen — є хто взяв мою ручкує

    he takes whatever he can lay his hands onвін користається ( усім), чим тільки може, він бере усе, що під руку потрапить

    he is always taking other people's ideas — він завжди використовує /привласнює собі/ чужі ідеї; ( from) відбирати, забирати

    they took his dog from him — вони в нього забрали /відібрали/ собаку

    his clothes were taken from him — у нього відібрали одяг

    4) користатися; одержувати; здобувати

    to take a taxi — брати таксі [див. ІІ 2]

    to take one's part — взяти свою частину /частку/ [порівн ІІІ a]

    to take a quotation from Shakespeare [from a book] — скористатися цитатою із Шекспіра [із книги], взяти цитату із Шекспіра [із книги]

    when are you taking your holiday — є коли ти йдеш у відпусткує; відпочивати

    I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю /не працюю/; сьогодні в мене вільний день; вибирати

    to take any means to do smth — використовувати будь-які засоби, щоб зробити що-н.

    which route shall you take — є якою дорогою ви підете /поїдете/?; she is old enough to take her own way вона досить доросла, щоб сама вибрати свій власний шлях

    you will take 2 lbs. — купиш /візьмеш/ два фунти (чого-н.)

    I shall take it for $3 — я візьму /куплю/ це за три долари; вигравати; брати, бити

    to take a bishop — узяти /побити/ слона ( у шахах)

    he took little by that move — цей хід /крок/ мало допоміг /мало що дав/ йому; юp. вступати у володіння, успадковувати

    5) діставати, добувати

    to take the crop — забирати /збирати/ врожай; стягувати, збирати; домагатися сплати

    to take contributions to the Red Cross — збирати пожертвування на користь Червоного Хреста; одержувати, заробляти

    6) приймати (що-н.); погоджуватися (на що-н.)

    to take an offer [presents] — приймати пропозицію [подарунки]

    how much less will you take — є на скільки ви зменшите ціну?, скільки ви уступитеє

    take what he offers you — візьми /прийми/ те, що він тобі пропонує

    I'll take it — добре, я згодний

    I will take no denial — відмовлення я не прийму; не здумайте відмовлятися

    to take smb 's orders — слухатися кого-н., підкорятися кому-н.

    I am not taking orders from you — я вам не підкоряюся, я не буду виконувати ваші накази; = ви мені не укажчик

    to take a wager /a bet/ — йти на парі

    to take a dare /a, challenge/ — приймати виклик; одержувати

    take that (and that)! — на тобі!, ось тобі!

    7) сприймати, реагувати
    to take smth coolly [lightly] — ставитися до чого-н. спокійно /холоднокровно/ [несерйозно /безтурботно/]; to take smth
    to heart — приймати що-н. ( близько) до серця
    I can't take him [his words]seriously — я не можу приймати його [його слова]усерйоз, я не можу серйозно ставитися до нього [до його слів]
    he took the joke in earnest — він не зрозумів жарти, він сприйняв жарт всерйоз
    take it easy! — не хвилюйся!; дивися на речі простіше!; не перестарайся!
    to take things as they are /as one finds them, as they come/ — приймати речі такими, які вони є
    to take smth amiss /ill, in bad part/ — ображатися на що-н.
    you must not take it ill of him — ви не повинні сердитися на нього; він не хотів вас скривдити
    to take kindly to smb — дружньо /тепло/ поставитися до кого-н., to take smth
    kindly — доброзичливо поставитися до чого-н.
    I should take it kindly if you would answer my letter — я буду вам дуже вдячний, якщо ви відповісте на мій лист
    8) розуміти; тлумачити

    I take your meaning — я вас розумію, я розумію, що ви хочете сказати

    I [don't] take you — icт. я вас [не]розумію, я [не]розумію, що ви хочете сказати

    to take smb in the wrong way — неправильно зрозуміти кого-н.

    your words may be taken in a bad sense — ваші слова можна витлумачити дурно /перекручено/; думати, вважати; укладатися

    to take the news to be true /as true/ — вважати це зведення вірними /відповідними дійсності/; what time do you take it to be є як ви думаєте /як по-вашому/, котра зараз годинає

    I take it that we are to wait here [to come early] — треба думати /я так розумію/, що ми повинні чекати тут [прийти рано]

    let us take it that it is so — припустимо, що це так; вірити; вважати щирим

    (you may) take it from me that he means what he says — повірте мені, він не жартує /до того, що він говорить, треба віднестися серйозно/

    take it from me!, take my word for it — можете мені повірити; от я-ось знаю!, можете не сумніватися!

    we must take It at that — нічого не поробиш, приходиться вірити

    9) охоплювати, опановувати

    his conscience takes him when he is sober — коли він тверезий, його мучать каяття совісті

    what has taken the boy — є що найшло на хлопчикає

    he was taken with a fit of coughing [of laughter] — на нього напав приступ кашлю [сміху]

    to be taken ill /bad/ — занедужати

    10) захоплювати, захоплюватися; подобатися

    to take smb 's fancy — вразити чиюсь уяву

    the story took my fancy — розповідь вразила мою уяву; сподобатися

    he was very much taken with the idea — він дуже захопився цією думкою; мати успіх, ставати популярним ( take on)

    11) записувати, реєструвати, протоколювати

    to take dictation — писати під диктування; писати диктант

    12) знімати, фотографувати

    to take a photograph of a tower — сфотографувати вежу, зробити знімок вежі

    he liked to take animals — він любив фотографувати /знімати/ тварин; виходити на фотографії

    he does not take well, he takes badly — він погано виходить на фотографії; він нефотогенічний

    take the French Revolution — візьміть /візьмемо/ ( наприклад) Французьку революцію

    the typewriter takes large sizes of paperу цю ( друкарську) машинку входить папір великого формату

    15) вимагати; віднімати

    it takes time, means and skill — на це потрібно час, засоби е уміння

    it took him three years to write the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу

    this trip will take a lot of money — на цю поїздку піде /буде потрібно/ багато грошей

    it took four men to hold nim — треба буде чотири чоловіки, щоб його утримати

    it would take volumes to relate — потрібні томи, щоб це розповісти

    it takes a lot of doing — це зробити досить важко, це не так-то просто зробити

    it took some finding [explaining] — це було важко знайти /розшукати/ [пояснити]; he has everything it takes to be a pilot y нього є всі ( необхідні) якості ( для того), щоб стати льотчиком

    she's got what it takes — вона дуже приваблива, вона подобається чоловікам; вимагати, бідувати

    wait for me, it won't take long — почекай мене, я незабаром звільнюся

    he took three years to write /in writing/ the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу; вимагати ( граматичної форми)

    a plural noun takesa plural verb — іменник у множині вимагає дієслова /уживається з дієсловом/ у множині

    16) (in, on) чіплятися (за що-н.); застрявати, заплутуватися (у чому-н.); the anchor took in the seaweed якір заплутався у водоростях
    17) женитися; виходити заміж

    she wouldn't take him — вона не хотіла виходити за нього заміж, вона йому завзято відмовляла

    he took to wife Jane Smithicт. він взяв у дружини Джейн Смит

    18) с.-х. приймати

    the cow [the mare]took the bull [the stallion] — корова [кобила]прийняла бика [жеребця]

    before the graft has taken — доти, доки щеплення не прийнялося

    the flower took at once — квітка відразу прийнялася; діяти; прийматися

    the vaccination did not take — віспа не прищепилася /не прийнялася/: the medicine seems to be taking ліки, здається, подіяли; триматися, закріплюватися, залишатися

    20) починатися, розходитися, набирати силу
    21) aмep. схоплюватися, замерзати

    the pond has taken — ставок змерзнув; тex. твердіти, схоплюватися

    22) ставати, робитися

    to take sick — занедужати; приболіти

    23) приймати (їжу, ліки)

    to take an early breakfast [dinner] — рано поснідати [пообідати]

    to take snuff — нюхати тютюн; клювати ( про рибу)

    24) їздити (на автобусі, таксі) [див. І 4,]
    25) знімати, орендувати ( приміщення); наймати, запрошувати ( робітників)

    he has been taken into the air Ministry — його взяли /прийняли на роботу/ у міністерство авіації; брати (постояльців, учнів)

    26) виписувати або регулярно купувати ( газети); підписуватися ( на газету)
    27) приймати (керівництво, обов'язки); нести ( відповідальність); взяти на себе (відповідальність, керівництво) to take command прийняти командування

    to take the consequences — відповідати за наслідки; вступати ( у посаду)

    to take the crown — вступати на престол; отримувати ( ступінь)

    to take holy orders — прийняти духовний сан, стати священиком

    to take a front seat — сідати попереду [порівн. *]

    take a seat! — сідайте! 7. притримуватися ( курсу), рухатися ( у якомусь напрямку)

    29) займати ( позицію); дотримувати (думки, точки зору)

    to take a strong stand — рішуче наполягати на своєму, завзято відстоювати свою точку зору

    to take a practical view of the situation — дивитися на справу /ситуацію/ практично /із практичної точки зору/; тверезо дивитися на ситуацію

    30) здобувати, приймати (вигляд, форму, значення); одержувати, успадковувати (ім'я, назва)
    31) побороти, справитися ( з перешкодою); взяти ( висоту); вигравати, перемагати, брати верх ( у спортивному змаганні)

    to take the game — перемогти у грі; вигравати, завойовувати, брати ( приз); займати ( певне місце)

    to take (the) first prize — завоювати /одержати/ першу премію; вразити ( ворота у крикеті)

    32) ( into) утаємничити, відкрити (таємницю, секрет)

    to take smb into one's confidence — довіритися кому-н.; поділитися з кимсь; приймати ( до уваги)

    to take smth into account /into consideration/ — прийняти щось до уваги, врахувати щось

    33) вивчати (предмет, ремесло); вести, проводити ( заняття)

    to take the evening serviceцepк. служити вечерню

    34) визначати (розмір, відстань); знімати ( показання приладів); вимірювати ( температуру) to take bearings орієнтуватися; з'ясовувати обстановку; пеленгувати
    35) носити, мати розмір( ноги)
    36) зазнавати (покарання, втрати)
    37) витримувати, переносити (неприємності, удари); ( takeit) cл. виносити, терпіти

    (takeit)cпopт. тримати ( удар); витримувати (фізичні навантаження; про балку)

    38) занедужати; заразитися ( хворобою)
    39) піддаватися (обробці, фарбуавнню)
    40) вбирати, поглинати ( рідину)
    41) cпopт. приймати (подачу, м'яч)
    42) to take to a place направлятися кудись

    to take to the field — направитися в поле; вийти в поле [порівн. *]

    he took to the road again — він знову вийшов /повернувся/ на дорогу [див. 4,;]

    to take across smth — перетинати щось, йти через щось

    it [smth] takes somewhereдiaл. йти, текти у якомусь напрямку (про дорогу, річку)

    43)

    to take smb; smth to a place, to smb — доправити, відносити, відводити, відвозити когось, щось кудись, до когось

    to take the news — повідомити новину; приводити когось кудись

    what took you to the city today — є що привело вас сьогодні в місто?; брати когось, щось ( із собою) кудись; виводити, приводити когось кудись ( про дорогу)

    44) to take smb for smth виводити когось ( на прогулянку) [див. *]
    45) to take to smth захопитися чимсь ( вином)

    to take to bad habits — надбати дурні звички; виявляти інтерес, симпатію до чогось

    to take to tennis — захопитися тенісом; звикати, пристосовуватися до чогось

    to take to changes — звикнути до змін; звертатися, вдаватися до чогось

    to take to one's bed — злягти, занедужати

    47) to take to smb полюбити когось, відчути до когось симпатію; to take against smb виступати проти когось
    48) to take after smb походити на когось; бути схожим на когось; наслідувати когось ( у поведінці думках)
    49) to take smb; smth for smb; smth приймати когось, щось за когось, щось

    do you take me for a fool — є ви приймаєте мене за дурня?; to take smb; smth to be smb; smth вважати когось, щось комсь, чимсь, приймати когось, щось за когось, щось

    50) to take smth; smb off smth; smb знімати щось з чогось

    to take the saucepan off the fire [the lid off the pan] — зняти каструлю з вогню [кришку з каструлі]; знімати, віднімати щось від чогось

    to take 3 shillings off the price — знизити ціну на на три шилінги; запозичити щось (манери, зачіску) у когось, наслідувати, копіювати; пародіювати, передражнювати; відволікати щось, когось від чогось, когось

    to take smb 's attention (mind) off smthвідвернути чиюсь увагу ( думки) від чогось

    51) рятувати щось, когось від чогось, когось

    to take the responsibility [the blame]off smb — зняти з когось відповідальність [провину]; відстороняти когось від чогось

    to take smb off the job — відсторонити когось від роботи

    52) викреслювати, вилучати когось з чогось ( зі списку)
    54) to take smth from smth віднімати щось від чогось; to take from smth знижувати, послабляти

    to take from the value of smth — знижувати цінність, вартість чогось

    55) to take smth out of smth виносити щось звідкись; виймати щось звідкись ( руки з кишень); відволікати, розважати когось; усувати когось

    to take smb out of one's way — усунути когось ( зі свого шляху)

    56) to take smb through smth змусити когось зробити щось

    to take smb through a book — змусити когось прочитати книгу; змусити когось пройти через щось (муки, випробування)

    57) to take smth; smb down smth вести щось, когось униз по чомусь. (по річці, дорозі)
    58) to take smth up to smth доводити щось до певного часу
    59) to take smb over some place водити когось, показувати комусь щось (звичн.. приміщення)
    60) to take smb on /in, across, over / smth попадати комусь по якомусь місці, вдарити когось по чомусь
    61) to take upon oneself to do smth братися за щось, брати на себе виконання чогось ІІІ А звичн. у сполученні з наступним віддієслівним іменником виражає одиничний акт або короткочасну дію, що відповідає значенню іменника

    to take a walk — погуляти; прогулятися, пройтися

    to take a turn — повернути; прогулятися; проїхатися

    to take a run — розбігтися [порівн. *]

    to take a jump /a leap/ — стрибнути

    to take a leakcл. помочитися

    to take a look /a glance/ — глянути

    just take a look at that(ти) тільки глянь на це

    to take a risk /a chance/ — ризикнути

    to take (a) breath — вдихнути; перевести подих

    to take (one's) leave — прощатися, іти

    to take an oath — дати клятву, заприсягтися

    62) вiйcьк. приймати присягу; звичн. у сполученні з іменником виражає дію, що носить загальний характер

    to take action — діяти, вжити заходів юp. порушувати судову справу

    to take effectподіяти ( ліки) набрати сили; набути чинності ( про закон)

    to take place — траплятися, відбуватися

    to take part — брати участь, приймати участь [порівн. І 4,]

    to take root — пустити корені, укоренитися

    to take holdсхопити ( за руку) опановувати; оволодіти, захопити ( про почуття)

    to take possession — стати власником, вступити у володіння; опанувати, захопити

    to take aim /sight/ — прицілюватися

    to take counsel — радити; радитися

    to take advice — радитися, консультуватися; дотримуватися поради

    to take account — брати до уваги, враховувати

    to take interest — цікавитися, виявляти інтерес; захоплюватися ( чимось)

    to take pleasure /delight/ — знаходити задоволення

    to take pity — виявляти жалість /милосердя/; to take trouble намагатися, докладати зусиль

    to take comfort — заспокоїтися, утішитися

    to take courage /heart/ — мужатися; піднестися духом; підбадьоритися; не сумувати

    take courage! — мужайся!, не бійся!

    to take cover — сховатися; ховатися

    to take refuge /shelter/ — укритися, знайти притулок

    to take warning — остерігатися; зважати на попередження

    to take notice — зауважувати; звертати ( свою) увагу

    to take heed — звертати увагу; зауважувати; бути обережним, дотримувати обережності

    to take care of smb; smth — дивитися, доглядати за кимсь, чимось піклуватися про когось, щось

    to take a liking /a fancy/ to smbполюбити когось

    to take the saluteвiйcьк. відповідати на складання честі; приймати парад

    take andaмep.; дiaл. взяти

    I'll take and bounce a rock on your head от — візьму, трісну тебе каменем по голові

    to take a drop — випити, підвипити

    to take (a drop /a glass/) too much — випити зайвого

    to take the chair — зайняти місце голови, головувати; відкрити засідання [порівн. ІІ А 6]

    to take the veil — облачитися в одяг черниці; піти в монастир

    to take the floor — виступати, брати слово

    to take for granted — вважати таким, не потребуючих доказів/; приймати на віру

    to take too much for granted — бути занадто самовпевненим; дозволяти собі занадто багато

    to take smth to pieces — розібрати щось

    take it or leave it — на ваш розсуд; як хочете, як завгодно

    to take a turn for the better, to take a favourable turn — змінитися на краще, піти на лад

    to take a turn for the worse — змінитися на гірше, погіршитися

    to take stock, (of smth; smb) — [див. stock I]

    to take it out of smb — стомлювати, позбавляти сил когось помститися комусь

    to take smb 's measure — знімати мірку з когось; придивлятися до когось; визначати чийсь характер; розпізнати /розкусити/ когось

    to take sides — приєднатися /примкнути/ до тієї чи іншої сторони

    to take smb 's side /part/, to take sides /part/ with smb — стати на /прийняти/ чиюсь сторону

    to take to one's heels — втекти, пуститися навтьоки

    to take one's nook — змотати вудки, дати тягу

    to take it on the lamaмep.; cл. змиватися, ховатися

    to take the cake /the biscuit, the bun/ — зайняти /вийти на/ перше місце; отримати приз

    it takes the cake! — це перевершує все, далі йти нікуди!

    to take off one's hat to smb — захоплюватися кимсь, схилятися перед кимсь, знімати капелюх перед кимсь

    to take a back seat — відійти на задній план, стушуватися; займати скромне положення; [порівн. ІІ А 6]

    to take a run at smth — спробувати зайнятися чимось [порівн. ІІІ А]

    to take- a shot /a swing/ at smth /at doing smth / — спробувати /ризикнути/ зробити щось [порівн. ІІІ А]

    to take liberties with smb — дозволяти собі вольності стосовно когось; бути недозволено фамільярним з кем-л

    to take one's hair down — розійтися щосили, розбушуватися

    to take smb for a ride — кінчити /прибити/ когось [див. ІІ Б 3]

    to take the starch /the frills/ out of smbaмep. збити пиху з когось, осадити когось

    to take smth with a grain of salt — відноситися до чогось скептично /недовірливо, критично/; to take the bit between the /one's/ teeth піти напролом

    to take to earth — полюв. іти в нору; сховатися, причаїтися

    to take a load from /off/ smb 's mind — зняти камінь з душі в когось

    to take a load from /off/ one's feet — сісти

    to take a leaf out of smb 's book — дотримуватись чийогось прикладу, наслідувати когось

    to take a rise out of smbдив. rise 115; to take in hand взяти в руки, прибрати до рук; взяти у свої руки; узятися, братися ( за щось)

    to take smb to task — див

    task I *; to take smb off his feet — викликати чийсь захват; вразити / потрясти/ когось [порівн. ІІ Б 8]

    64)

    to take smb out of his way — доставляти комусь зайві турботи

    to take one's courage in both hands — набратися хоробрості, зібратися з духом

    to take exception to smth — заперечувати /протестувати/ проти чогось

    to take a /one's/ call, to take the curtain — миcт. виходити на оплески

    to take the fieldвiйcьк. починати бойові дії; виступати в похід; вийти на поле ( про футбольну команду); to take out of action — вiйcьк. виводити з бою

    take your time!не поспішай(те)!, to take time by the forelock див

    time I O. the devil take him! — чорт би його забрав!

    English-Ukrainian dictionary > take

  • 12 tellurion

    n астр.
    телурій; прилад, що демонструє рух Землі навколо своєї осі і Сонця
    * * *
    n; астр.
    телурій; прилад, що демонструє рух Землі навколо своєї осі, Сонця

    English-Ukrainian dictionary > tellurion

  • 13 лад

    1) (порядок) лад (р. ладу), полад (-ду). [Правда дає лад, творить життя на землі, кривда його руйнує (Мирний)]. Ни складу, ни -ду - ані ладу, ані складу; ні ладу, ні поладу нема. Дело идёт, пошло на (в) лад - справа в (на) лад іде, пішла, справа йде (ведеться), пішла (повелася) добре (гаразд), справа налагоджується (вирівнюється), налагодилася (вирівнялася). [Справа таки не загинула і почала вже була потроху вирівнюватись (Єфр.)]. На лад их дело не пойдёт - не піде їхня справа в лад;
    2) (взаимное согласие, мир) лад, лагода, злагода, згода. [Нема ладу в нас: не можна нам укупі жити (Грінч.)]. Быть, жить в - ду с кем - бути, жити з ким у (добрій) (з)лагоді (згоді), ладнати з ким, жити з ким ладно (ладненько). [Вони вговорювали Гната помиритись з жінкою та жити з нею в злагоді (Коцюб.). Я жив у добрій лагоді з дикими звірми (Крим.)]. Быть не в -ду, не в -дах с кем - бути не в ладах, не в злагоді, (в ссоре) у гніву з ким. [Панотець з громадою у гніву (Франко)]. Они меж собою не в -ду - між ними (поміж їми) незлагода (незгода), вони не ладнають між собою (один (одна) или одно[е] з одним (з одною)). Он не в -ду с моим братом - між ним і моїм братом незлагода (незгода), він не в злагоді з моїм братом, він не ладнає з моїм братом. Никаких -дов с ним нет - з ним не можна дати собі ради, з ним ладу не доведеш;
    3) муз. - лад. [Мій голос журливеє щось починає, а струни твої на веселім ладу (Л. Укр.). Заграли знов - ще гірш нема ладу! (Гліб.)]. В лад - у лад. [Робить свої скоки в лад, ритмічно (Єфр.). В лад бреніло безліч казанків (Васильч.)]. Скрипка настроена в лад - скрипку настроєно в лад (до ладу, ладно). Не в лад - не в лад. Не в лад поют - співають не в лад. На все -ды - на всі лади, на всі боки. [Покрутивши чесністю на всі боки… (Єфр.)];
    4) -ды (в струнн. муз. инструменте) лади (-дів), ладки (-ків);
    5) (образец) лад, (к)шталт (-ту), штиб (-бу); манір (-ру). [На німецький лад вимовляв «філологія» (Крим.). На великопанський шталт (Мова). Котляревський у своїй «Енеїді» «перелицював» стару поему на український штиб (Єфр.). Колись люди вшивали хати тільки соломою, а тепер на новий манір роблять: бляхою (Звин.)]. На свой лад - на свій лад, (к)шталт; (по своему) своїм ладом, своїм робом. [(Слов'янські племена) жили своїм ладом та звичаями (Єфр.)]. Переделывать на свой, на иной, на чужой лад - по-своєму (на своє), на инше, на чужий лад (штиб) перероблювати, на свій, на инший, на чужий кшталт повертати, (на иной лад) перекшталтовувати що. [Не можна примусити людину думати на чужий лад (Наш)];
    6) см. Клёпка;
    7) см. Паз.
    * * *
    1) лад, -у и -у; ( согласие) зла́года, зго́да

    в ладу́ (в лада́х) с кем-чем [быть] — у зла́годі (у зго́ді) з ким-чим [бу́ти], зла́гідно з ким-чим жи́ти, ладна́ти (ла́дити) з ким-чим

    2) (способ, манера) спо́сіб, -собу, лад; кшталт, -у, мані́р, -у, штиб, -у
    3) муз. лад

    лады́ — мн. лади́, -ді́в

    Русско-украинский словарь > лад

  • 14 нет

    1) безл. глаг. - нема, немає (ум. немаєчки), (очень редко, зап.) ніт, (в детск. языке) ма; (нет и в помине, народн.) біг-ма(є), (грубо: нет ни черта) чорт-ма(є), кат-ма(є), біс-ма(є), дідько має. [Нема в саду соловейка, нема щебетання; нема мого миленького, - не буде й гуляння (Пісня). Багато є людей, нема людей-братів (Грінч.). Смерти нема для творців (Сосюра). Шука козак свою долю, - а долі немає (Шевч.). Нема очей, що бачити хотіли, немає розуму, що знання прагнув, немає навіть самого бажання (Самійл.). Там люди добрі, де мене ніт (Гол. III). Де сніг упаде, квіточок вже ніт (Пісня). Грошей біг-ма (Рудан.). Землі власної у його біг-ма (Кониськ.). «Є гроші?» - «Чорт-ма й копійки» (Сл. Гр.). Всі ми тут б'ємось, а діла все чорт-має (Грінч.). Багато ума, та в кешені кат-ма (Номис). Своєї землі кат-ма (Васильч.)]. У меня, у него и т. п. нет - я не маю, в мене нема(є), (иногда, преимущ. о членах тела и психич. явлениях: мені нема), він не має, в його нема(є), (иногда: йому нема) и т. п. [В мене батька немає (Пісня). Придивилися: аж одного вуха йому нема (Звин.). Стида тобі нема! (Звин.)]. Его нет дома - його нема(є) вдома. Нет ли у тебя денег? - чи нема в тебе грошей? чи ти (часом) не маєш грошей? Нет ничего - нема(є) нічого. Нет решительно ничего - нічогісінько нема. Совершенно нет чего - зовсім нема(є) чого, нема й крихти чого, і звання (заводу) нема чого, (диал.) нема ані гич, (зап.) і на позір нема чого. Нет ни души - см. Душа 2. и Ни 1 (Ни души). Нет времени - нема(є) часу, нема(є) коли, ніколи. У меня нет времени - я не маю часу, мені ніколи, мені нема коли. Дела нет кому до чего - байдуже кому про що. [(Пташки) цвірінькають так, мов їм про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Дня нет, чтобы я об этом не думал - дня (такого) (или днини такої) не буває, щоб я не думав про це. Нет сил (с)делать что - не сила (нема(є) сили) (з)робити що. [Не сила ту кривду словом розбити (Рада)]. Нет ничего легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… Нет ничего выше, лучше и т. п., как… - нема(є) нічого вищого, кращого и т. п., як…; нема в світі, як…; нема (в світі) над що; срв. Лучше 1. [Нема в світі, як у злагоді жити (Сл. Гр.). Нема цвіту більшого та над ожиноньку, нема роду ріднішого та над дружиноньку (Пісня)]. Где только его нет - де тільки його нема, (везде он вмешается) де не посій, то вродиться (Приказка). Нет как (да) нет - нема та й нема; як нема, так (диал. дак) нема; як відрізано. [А в неділеньку по- раненьку козочки як нема, дак нема (Метл.). То було що-дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано (Сл. Гр.)]. Слова нет - нема що казати, шкода й слова, ані слова, про те й мови нема, (конечно) звичайно, певна річ, звісно, (правда) правда. [Мужик аж міниться: - «Та то, пане, ані слова! - що кому годиться!» (Рудан.)]. На нет и суда нет - на нема й суду нема. Нет-нет да и - коли-не-коли (та й); коли-не-коли, а; вряди-годи (та й); а колись-інколи; нема-нема, та й, (в прошлом) нема-було, нема, та й; було-не-було (,та й); байдуже-байдуже, та й; ні, ні, та й. [Він коли-не-коли та й скаже щось дуже путнє (Звин.). Він уже був заспокоївся, але часом виникали сумніви: коли-не-коли, а набіжить думка, що він хворий (М. Зеров). А вона вряди-годи та й зазирне до його (Крим.). А в голові нема-нема, та й майне якась розумна гадка (Крим.). Нема-нема, та й щось дадуть (Гуманщ.). Він нема-було, нема, та й навідається до своїх родичів (Звин.). І брат тоді ще не вмер, і тітка було-не-було (,та й) заскочить до нас і пособить (Звин.). Не лащіть цього собаку, бо він байдуже-байдуже, та й кусне за палець (Звин.). А він ні, ні, та й бовкне таке, що купи не держиться (Крим.)];
    2) нрч. отриц. - ні, (зап., нелитер.) нє, (очень редко) ніт. [Люблю тебе, доба переходова, за владне «так» і непокірне «ні» (Сосюра). «Підеш ти до його?» - «Ні» (Сл. Гр.). Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, чи ні (Пісня). Може син мій буде у комуні, а як ні, то, може, мій онук (Сосюра). «Хочеш?» - «Нє, не хочу» (Брацл.). Оден брат був багатий, а другий нє (Звин.). Може вийде, а може й ніт (Свидн.). Казав, дурню, мовчи; ніт, патякає? (Мирний)]. Да или нет? - так чи ні? Ни да, ни нет - ні так і не ні; ні так, ні сяк. Ан нет! - ба ні! Да нет - та ні, ба ні. [«Здається, дзвонять». - «Та ні, то люди гомонять» (Шевч.). «А що се галас наче?» - «Ба ні, се спів» (Грінч.). Ти смієшся, а я плачу; ба ні, не плачу - регочусь (Шевч.)]. Да нет же - та ні-ж, та-ж ні, так (диал. дак) ні; (ни в каком случае) аніже, аніж, аж ніяк, (диал.) аж нікуди. [«Хіба тобі такого батька?» - «Аніже! Аніже! не такого» (Грінч.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! ну, ні! Е, ні! цього я тобі не дам (Брацл.). «Ходім погуляймо!» - «Ба ні! треба працювати» (Липовеч.)]. Так нет же - т[д]ак ні(-ж). Нет ещё - ні ще, (эллиптич.) ще. [«А ви його ще не бачили?» - «Ще!» (Звин.)]. А почему (бы) и нет? - а чом би й ні? а чом(у) не так? Может быть да, может быть нет - може так, а може (й) ні; або так (воно), або ні. [«Може так, а може ні» - пам'ятаєте є такий роман д'Аннунціо (В. Підмог.)]. Никак нет - ні, аніже, аж ніяк, (диал.) аж нікуди;
    3) на -нет, нрч. - а) клином, скісно, спохова. [Візьми лопату та підстругай отут землю, щоб було спохова (сведено на -нет) (Звин.)]. Стёсывать на -нет - стісувати скісно (спохова). Жила (горная) сходит, сошла на -нет - жила виклиновується, виклинувалася; б) (перен.) на нівець, на ніщо, ні на що. Сводить, свести на -нет что - зводити, звести що на нівець (на ніщо). [Ти звів на ніщо всю нашу справу (Остр. Скарбів)]; см. Ничто (Обращать в -то). Сходить, сойти на -нет - сходити, зійти на нівець, зводитися (переводитися), звестися (перевестися) ні на що (на ніщо), переводитися, перевестися, (итти прахом) іти, піти в нівець; (исчезать) зникати, зникнути. [Двоєдушницька тактика ППС довела, що вплив ППС'ців зійшов на нівець (Пр. Правда). Під лядським пануванням звелась би ні на що наша народність (Куліш). Бувають такі часи, коли письменство занепадає й переводиться (Крим.). Пішло все багатство в нівець (Крим.)]. Конкуренция сошла на -нет - конкуренція зійшла на нівець;
    4) сщ. - ні (нескл.). Пироги с -том - пироги з таком (Поділля), нізчимні пироги (Сосн.). Есть лучше -та - «є» краще ніж (за, від) «нема(є)», так краще за ні. -ты считать - недоліки лічити.
    * * *
    1) (предик.: не имеется) нема́є, нема́; катма́; бі́гма

    у меня́ нет вре́мени — я не ма́ю ча́су, у ме́не нема́є (нема) ча́су; ( мне некогда) мені ніколи, мені́ нема́є (нема́) коли́, мені́ ні́колиться

    слов \нетт — нема́ що каза́ти, що й каза́ти, ні́чого й каза́ти (говори́ти), слів нема́є

    \нетт и \нет т, \нетт да \нет т, \нетт как \нетт — нема́ та й нема́, нема́є та й нема́є

    \нетт - так \нетт — нема́ - то [й] (так) нема́, нема́є - то [й] (так) нема́є

    \нетт \нетт да и... — нема́-нема́ та й...; [а] ча́сом (коли́-не-коли́) трапля́ється (бува́є), що й...; ( то и дело) раз у раз; ( время от времени) час від ча́су, від ча́су до ча́су

    чего́ то́лько \нет т! — чого́ тільки нема́є (нема́)!

    2) част. ні

    а [то] \нет т? — а хіба́ ні?, а хіба́ не так?

    ни да ни \нетт — і не так і не ні

    ника́к \нетт — см. никак

    3) в знач. союза ні

    \нет т, ты погляди́! — ні, ти подиви́сь (погля́нь)!

    4) в знач. сущ. нема́є, нема́

    на \нетт и суда́ \нетт — см. суд 1)

    своди́ть, свести́ на \нетт — зво́дити, звести́ наніве́ць (ніна́що, на ніщо́)

    сходи́ть, сойти́ на \нетт — схо́дити, зійти́ наніве́ць (ніна́що, на ніщо́), зво́дитися, звести́ся (перево́дитися, перевести́ся) ніна́що (на ніщо́)

    пироги́ с \нет том — шутл. пироги́ з ма́ком

    в \нет тях (в \нет тех) быть — шутл. бу́ти відсу́тнім; у нету́течках бу́ти (хова́тися)

    Русско-украинский словарь > нет

  • 15 йӱз

    I
    1. обличчя; маф йӱзӱне д'ӱльлер тахар прикрашає своє миле обличчя квітами Г; йӱз йӱзге СБФ, йӱз йӱзд'е О, йӱз йӱзе К обличчям до обличчя; йӱзме йӱз вар- зустрітися лицем до лиця, безпосередньо, відкрито Г; йӱзӱ ӱстӱне тӱштӱ упав долілиць Г; йӱзӱ хойун йере тӱш- падати обличчям на землю Г, Кб.; йӱзлен сӱрейим айағынын тозуна я низько схиляюся перед тобою, я уклінно прошу тебе про ласку СК; йӱзӱ хойун сӱрӱклен- повзти обличчям по землі, низько кланятися Г; йӱзӱнӱздэн гӱнешлер хай сонце сяє з вашого лиця — подяка за приємну звістку СК; йӱзӱм чифтэр тет-а-тет, сам-насам, наодинці; йӱзӱ (м) чивтэр (чифтэр), хан Эвазым, ағлеме ми з тобою разом, наодинці, хане Эвазе, не плач СК; йӱзӱңе дӧндӱгӱм гӱль йӱзлӱ оҗалер я схиляюся перед тобою, привітний пане СК; йӱзнӱ ачты ӱч чичек три троянди розкрили свої бутони К.
    2. поверхня; дӱнйа йӱзӱне на світі СБ; дӱняан йӱзӱне на світі П; бу дӱнйа йӱзне на цьому світі СЛ; җеннет йӱзӱ гӧрмесин арамызы бозаннар хай не побачать раю, хто нас розлучає СК; йерин йӱзне на поверхні землі Г; кӧк йӱзӱнде на небі Г; кӧк йӱзӱндэн учан харахушлар орли, що летять по небу К; кӧк йӱзӱндэн ве йер йӱзӱне з небес на землю Кб.; суйун йӱзӱ поверхня води К.
    3. совість, сумління; йӱз җой- втрачати совість П; йӱзӱ йох у нього совісті немає СМ, НКД; сенин йӱзӱн вар ым? чи совість у тебе є? СГС.
    4. лезо, гострий край ножа, коси тощо; пор. йиз II, див. йӱзйавлух.
    II
    сто; йӱз җан сто душ ВН; йӱз — йа бийыл кӱз, йа т'елеҗек кӱз сто — або цього року восени, або наступної осені СМ.
    слід К; пор. из, йиз I.

    Урумско-украинский словарь > йӱз

  • 16 міф

    МІФ (грецьк. μύσος - переказ) - 1) Оповіді про богів, духів, героїв, про надприродні сили, предків і першолюдей, які брали участь у створенні Землі і Всесвіту, взагалі їхніх як природних, так і людських складників. 2) Ідеологічний продукт давніх уявлень про довколишній світ, особливе похідне від духовних зусиль первісних людських колективів пояснити його генезу, структуру і подальшу долю. М. - система узагальнень первісного людського досвіду в його намаганнях виявити основоположності світобудови, людського і природного начал у ній, узагальнень, які, на відміну від пізніших наукових абстракцій, мають підкреслено конкретно-чуттєвий, антропоморфний характер. Ці узагальнення на перших стадіях людської культури постають як обов'язкові для всіх членів первісного колективу; їхня нормативність здійснюється через прийняту в тому колективі обрядовість, суму певних ритуалів. Первісний світ породжував і зберігав узагальнення такого типу у вигляді певних живих істот, що у них суто людські характеристики, біологічні та інтелектуальні, поєднуються з природними силами і стихіями. Міфічні образи мають тривку структуру, канонічну для колективу, що їх він витворив, чіткий набір певних ознак і рис, які впродовж тисячоліть зберігаються-поновлюються у відповідній колективній пам'яті. Надзвичайна тривкість усіх міфологічних структур - від постійних сюжетів до постійних тропів у наративному відтворенні цих сюжетів - зумовлена їхньою високою інформаційною функцією у первісних колективах, адже у них уся сума людського досвіду зосереджувалася саме в М., які відповідно і визначали поведінку та мислення архаїчної людини у повному їх обсязі. Саме міфологічні уявлення-узагальнення, накладені всією своєю нормативно-інформаційною масою на архаїчну свідомість, і визначали її орієнтацію у світі. Архаїка витворила величезну суму різноструктурних, але надзвичайно розвинутих міфологічних систем різних етносів і регіонів. З подальшим розвитком людської культури із первісної синкретичної міфологічної маси поступово виокремлюються релігія, мистецтво, література, наука і т.д. Емансипуючись від М., ці галузі культури на всіх стадіях свого становлення зберігають певні міфологічні релікти - аж до наших днів. Релігія у своєму розгортанні від давнього політеїзму до всіх версій пізнішого монотеїзму постає як особливе перетворення М., як його світоглядна та інституційна адаптація до пізніших стадій людської історії. Мистецтва словесні та пластичні так само зберігають виразний та очевидний генетичний зв'язок зі стихією міфологічного мислення, їхній головний будівельний засіб - художній образ - за багатьма своїми структурно-комунікативними засобами уявляється, по суті, сучасним інобуттям М. Не випадково певні течії і напрями у мистецтві Нового часу, від романтизму до символізму й авангарду, одверто тяжіють у тій чи тій художній формі до естетичного поновлення М. Попри ту обставину, що сучасна наука, здавалося б, давно дистанціювалася від М., вона на певних своїх ділянках, як гуманітарних, так і природничих, незрідка впадає у своєрідну міфологізацію своїх проблем і предметів. Щонайчастіше фізика, скажімо, виказує інтерес до деяких архаїчних сюжетів давньої космології, а ціла шерега видатних філософів, істориків і соціологів, від Маркса і Ніцше до Тойнбі і Гайдеггера, свої зовні об'єктивні наукові побудови парадоксально поєднують з міфотворчістю різної інтенсивності Н. овітня цивілізація, яка змобілізувала величезні людські маси в індустріальні та політичні колективи, тим самим поновила й міфологічні інтенції різних штибів. Зокрема, виникають М. політичні (див. Сорель), М. масової культури, ритуалізації яких вельми сприяють технічні засоби масової комунікації.
    В. Скуратівський

    Філософський енциклопедичний словник > міф

  • 17 top

    1. n
    1) верхівка; вершина (гори); маківка, верх
    2) верхня частина, верхній кінець
    3) шпиль; купол, баня
    4) верхня поверхня
    5) найвищий ступінь
    6) найвищий ранг; високе становище; перше місце
    7) людина, яка займає високе становище (перше місце)
    8) найкраща (відбірна) частина
    9) початок, ранній етап
    11) волосся
    12) голова
    13) pl закоти (у чоботях)
    14) високі чоботи з закотом
    15) pl бот. бадилля
    17) гірн. покрівля (виробки)
    18) мет. колошник
    19) мор. марс
    20) pl хім. дистиляти
    21) pl фіз. звуки верхніх частот
    22) дзига
    2. adj
    1) верхній

    top copyперший примірник (тексту, надрукованого на машинці)

    top dead centreавт. верхня мертва точка

    top waterгідр. вода вище від продуктивного пласта

    2) найвищий, максимальний
    3) найголовніший

    top men — люди, які посідають найвище (керівне) становище (у суспільстві)

    top dogрозм. переможець

    top gasмет. колошниковий газ

    top graftingс.г. щеплення у крону

    top kickамер., військ., розм. старшина (роти тощо)

    top necrosisс.г. відмирання бадилля

    top of the heapамер. найвигідніше становище

    top secret — «цілком секретно» (гриф)

    on top of that — а) понад усе, на додаток до усього; б) безпосередньо після чогось

    the top of the morning to you!ірл. доброго ранку!

    to be at the top of the tree — займати провідне становище, бути на чолі (чогось)

    to come to the top — відзначитися, добитися успіху (слави)

    to go over the topа) військ. іти в атаку (з траншей); б) зробити рішучий крок, почати діяти

    3. у
    1) приставляти верхівку; вкривати (зверху)
    2) зрізати верхівку
    3) досягати вершини
    4) перевалити (через гору); перестрибнути (через щось)
    5) бути вершиною; височіти; увінчувати
    6) бути на чолі (на першому місці)
    8) переважати, бути першим
    9) покривати (новою фарбою); підфарбовувати
    10) с.г. підживлювати (посіви)
    11) с.г. вивершувати (стіг)
    12) с.г. покривати
    13) розм. відтинати голову, обезглавлювати
    14) повісити (тж top up)
    15) спорт. бити по м'ячу зверху

    top off — а) оздоблювати, прикрашати; б) закінчувати, завершувати; в) зрізати бадилля (гичку); г) дозаправляти, поповнювати запас до норми

    top up — а) докладати, досипати (до краю); доливати (по вінця); б) увінчувати, завершувати

    * * *
    I n
    1) верхівка; вершина; верхівка

    top climbers — альпіністи, що здійснюють сходження на вершину; штурмова група альпіністів

    2) верхня частина, верхній кінець

    the top of a page — верхня частина /початок/ сторінки

    the top of a carверх автомобіля (особливо того, що прибирається)

    pajama top — верх піжами; піжамна куртка; шпиль; купол; шатер

    the top of a church — церковний купол; верхня поверхня

    she put the best apples on top — кращі яблука вона поклала нагорі /зверху/; oil always comes to the top нафта завжди спливає на поверхню ( води)

    3) тім'я; голова

    shaved top — голена голова; дiaл. пучок ( волос); дiaл. волосся

    the top of the tide — вища точка приливу, повна води

    at the top of ones voice — на повний голос; у всю силу легенів

    to shout [to sing]at the top of one's voice — кричати [співати]на повний голос

    to be on top of one's form — бути в найкращій формі, досягти піку форми

    to bring smb to the top of his form — підвести кого-н. до піку форми; вищий ранг, високе положення; перше місце

    at the top; of the table — на чолі столу

    to be at the top of one's profession — займати провідне положення в галузі; вищий ранг, високе положення; перше місце

    at the top; of the table — на чолі столу

    to be at the top of ones profession — займати провідне положення в своїй області; краща, выдбырна частина

    a hotel serving the top of society — готель, обслуговуючий еліту /сливки суспільства

    5) почало, ранній етап
    6) pl одвороти ( чобіт); високі чоботи з одворотами
    7) pl; бoт. бадилля

    beet [carrot] tops — бурякове [морквяна]бадилля; перо ( цибулі)

    8) кapт. старша карта якої-н. масті ( у руці одного гравця); туз або король; pl дві старші карти якої-н. масті ( у бриджі)
    9) гipн. крівля ( вироблення)
    10) метал. колошник
    11) мop. марс; топ
    12) pl; xiм. легкі фракції, дистиляти
    13) pl; фiз. звуки верхніх частот
    ••

    on top — понад, додатково; що переміг, виграв

    I'm glad you came on top — я дуже радий, що ви прийшли першим

    to come out on top — перемогти в змаганні; займати видне положення, досягати успіху

    on top of that — додатково до всього; понад все, без того

    to get another 10 per cent on top of that — отримувати понад це ще е десять відсотків; безпосередньо за чим-н.

    on top від everything else = on top of that; on top of smth — понад чимось, додатково до чого-н.

    its one thing on top of another — весь час то одне, то інше

    on top of it all tie wanted to leave her — додатково до всього він хотів залишити її; мало того, він хотів ще залишити її; тримаючи в своїх руках, маючи під своїм контролем

    the conductor was always on top or the music — диригент ні на секунду не втрачав контролю над оркестром; = on top of that

    on top of the world — у перших рядах; у винятковому /очолюючому/ положенні; на вершині блаженства

    to be /to sit, to feel/ on top of the world — бути на сьомому небі /на верху блаженства/; top of the heap найвигідніше положення

    (a little bit) off the top — не при своєму розумі

    off /out of/ the top of one's head — не подумавши; експромтом

    he just said it off the top of his head — він сказав це, не подумавши; = це була його перша /безпосередня/ реакція, не треба надавати значення цим його словам; необдуманий, імпровізований

    to the top of smb 's bent — зовсім, повністю, абсолютно; воліти, скільки душі завгодно

    from top downward — зверху вниз; з голови до п'ят

    from- to toe — з голови до п'ят; з голови до ніг; до кінчиків нігтів, з голови до ніг

    (the) top of the morning to youl — добрий ранок!

    to be at the top of the tree /of the ladder/ — бути на чолі(чого-н.); займати видне /провідне/ положення (особ. у якиїсь-н. професії)

    to come to the top — відрізнитися, добитися успіху /слави/; to go over the top війск. йти в атаку ( з траншей); кинутися в атаку; зробити рішучий крок, почати діяти

    to be (the) tops — бути верхом досконалості

    to blow one's top — злитися, виходити з себе; ставати неосудним

    to veer /to go/ over the top — переборщувати, перебирати

    II a

    the top shelf [layer] — верхня полиця [-ий шар]

    top stair /step/ (of the staircase) — остання /верхня/ сходинка ( сходи)

    top milk — молоко зі сливками; сливки

    top dead centreaвт. верхня мертва точка

    top waterгiдp. вода вища за продуктивний пласт, верховодка

    2) вищий, максимальний; останній

    top speed — найбільша /гранична/ швидкість

    top grade — вищий сорт /клас/; top level вищий рівень

    to be in /on/ top form — cпopт. бути в прекрасній формі, досягти піку форми

    top places — вищі /призові/ місця

    3) найголовніший, найважливіший; вищий; високопоставлений

    top management — вище керівництво, верхівка керівників

    top men — люди, що займають найвище /керівне/ положення ( у суспільстві); важливі персони, великі шишки, ватажки

    top positions — головні /ключові/ позиції

    4) кращий, перший, ведучий

    top pupil — перший /кращий/ учень

    top specialist [institute] — провідний фахівець [інститут]

    the top brains of the industry — кращі розуми / = мозковий трест/ ( цієї) галузі промисловості

    to come top (in history)виявитися кращим ( по історії); = вирвати вищий бал ( по історії); престижний, привілейований

    top secret — "абсолютно таємно" ( гриф)

    top dogcл. переможець

    top kickaмep. війск. cпeц. старшина (роти) cл. велика шишка; заправила, бос

    the top brassaмep.; cл. вищі офіцери; ватажки, високе начальство; тузи

    to come out of the top drawer — бути добре вихованим; належати до вищого суспільства

    III
    υ
    1) забезпечувати верхівкою; покривати ( зверху)

    to top a tree [a plant] — обрізати верхівку дерева [рослини]

    to top and tail — зрізати обидва кінці, зрізати черенок, хвостик ( у агрусу)

    3) досягати рівня, досягати вершини

    the sun topped the horizon — сонце піднялося над горизонтом; перевалити ( через гору); перестрибнути (через що-н.)

    4) бути завершенням; увінчувати, підноситися
    5) бути на чолі; стояти на першому місці

    to top the list — бути першим в списку, відкривати список

    6) бути більше (якої-н. величини)

    to top smth in height — бути вище чого-н.

    he topped my score by at least ten points — він випередив мене принаймні на десять очок; перевершувати, бути першим

    it tops all I ever saw — цеперевершує все, що я коли-небудь бачив, нічого подібного /схожого/ я ще не бачив

    7) покривати ( новою фарбою), підфарбовувати
    8) c-г. проводити підкормку ( посіві)
    9) cпopт. ударяти ( по м'ячу) зверху
    10) c-г. вивершувати (стіг, скирту)
    11) c-г. покривати
    ••

    to top ones partмиcт. чудово зіграти свою роль; виходити за рамки образу; витримати роль

    and to top it all, — на довершення всього; додатково до всіх нещасть

    IV n

    the top sleeps /is asleep/ — дзига крутиться так, що обертання непомітне

    old top — старина, друг

    to sleep like /as sound as, as fast as/ a top — міцно спати, спати мертвим сном

    English-Ukrainian dictionary > top

  • 18 top

    I n
    1) верхівка; вершина; верхівка

    top climbers — альпіністи, що здійснюють сходження на вершину; штурмова група альпіністів

    2) верхня частина, верхній кінець

    the top of a page — верхня частина /початок/ сторінки

    the top of a carверх автомобіля (особливо того, що прибирається)

    pajama top — верх піжами; піжамна куртка; шпиль; купол; шатер

    the top of a church — церковний купол; верхня поверхня

    she put the best apples on top — кращі яблука вона поклала нагорі /зверху/; oil always comes to the top нафта завжди спливає на поверхню ( води)

    3) тім'я; голова

    shaved top — голена голова; дiaл. пучок ( волос); дiaл. волосся

    the top of the tide — вища точка приливу, повна води

    at the top of ones voice — на повний голос; у всю силу легенів

    to shout [to sing]at the top of one's voice — кричати [співати]на повний голос

    to be on top of one's form — бути в найкращій формі, досягти піку форми

    to bring smb to the top of his form — підвести кого-н. до піку форми; вищий ранг, високе положення; перше місце

    at the top; of the table — на чолі столу

    to be at the top of one's profession — займати провідне положення в галузі; вищий ранг, високе положення; перше місце

    at the top; of the table — на чолі столу

    to be at the top of ones profession — займати провідне положення в своїй області; краща, выдбырна частина

    a hotel serving the top of society — готель, обслуговуючий еліту /сливки суспільства

    5) почало, ранній етап
    6) pl одвороти ( чобіт); високі чоботи з одворотами
    7) pl; бoт. бадилля

    beet [carrot] tops — бурякове [морквяна]бадилля; перо ( цибулі)

    8) кapт. старша карта якої-н. масті ( у руці одного гравця); туз або король; pl дві старші карти якої-н. масті ( у бриджі)
    9) гipн. крівля ( вироблення)
    10) метал. колошник
    11) мop. марс; топ
    12) pl; xiм. легкі фракції, дистиляти
    13) pl; фiз. звуки верхніх частот
    ••

    on top — понад, додатково; що переміг, виграв

    I'm glad you came on top — я дуже радий, що ви прийшли першим

    to come out on top — перемогти в змаганні; займати видне положення, досягати успіху

    on top of that — додатково до всього; понад все, без того

    to get another 10 per cent on top of that — отримувати понад це ще е десять відсотків; безпосередньо за чим-н.

    on top від everything else = on top of that; on top of smth — понад чимось, додатково до чого-н.

    its one thing on top of another — весь час то одне, то інше

    on top of it all tie wanted to leave her — додатково до всього він хотів залишити її; мало того, він хотів ще залишити її; тримаючи в своїх руках, маючи під своїм контролем

    the conductor was always on top or the music — диригент ні на секунду не втрачав контролю над оркестром; = on top of that

    on top of the world — у перших рядах; у винятковому /очолюючому/ положенні; на вершині блаженства

    to be /to sit, to feel/ on top of the world — бути на сьомому небі /на верху блаженства/; top of the heap найвигідніше положення

    (a little bit) off the top — не при своєму розумі

    off /out of/ the top of one's head — не подумавши; експромтом

    he just said it off the top of his head — він сказав це, не подумавши; = це була його перша /безпосередня/ реакція, не треба надавати значення цим його словам; необдуманий, імпровізований

    to the top of smb 's bent — зовсім, повністю, абсолютно; воліти, скільки душі завгодно

    from top downward — зверху вниз; з голови до п'ят

    from- to toe — з голови до п'ят; з голови до ніг; до кінчиків нігтів, з голови до ніг

    (the) top of the morning to youl — добрий ранок!

    to be at the top of the tree /of the ladder/ — бути на чолі(чого-н.); займати видне /провідне/ положення (особ. у якиїсь-н. професії)

    to come to the top — відрізнитися, добитися успіху /слави/; to go over the top війск. йти в атаку ( з траншей); кинутися в атаку; зробити рішучий крок, почати діяти

    to be (the) tops — бути верхом досконалості

    to blow one's top — злитися, виходити з себе; ставати неосудним

    to veer /to go/ over the top — переборщувати, перебирати

    II a

    the top shelf [layer] — верхня полиця [-ий шар]

    top stair /step/ (of the staircase) — остання /верхня/ сходинка ( сходи)

    top milk — молоко зі сливками; сливки

    top dead centreaвт. верхня мертва точка

    top waterгiдp. вода вища за продуктивний пласт, верховодка

    2) вищий, максимальний; останній

    top speed — найбільша /гранична/ швидкість

    top grade — вищий сорт /клас/; top level вищий рівень

    to be in /on/ top form — cпopт. бути в прекрасній формі, досягти піку форми

    top places — вищі /призові/ місця

    3) найголовніший, найважливіший; вищий; високопоставлений

    top management — вище керівництво, верхівка керівників

    top men — люди, що займають найвище /керівне/ положення ( у суспільстві); важливі персони, великі шишки, ватажки

    top positions — головні /ключові/ позиції

    4) кращий, перший, ведучий

    top pupil — перший /кращий/ учень

    top specialist [institute] — провідний фахівець [інститут]

    the top brains of the industry — кращі розуми / = мозковий трест/ ( цієї) галузі промисловості

    to come top (in history)виявитися кращим ( по історії); = вирвати вищий бал ( по історії); престижний, привілейований

    top secret — "абсолютно таємно" ( гриф)

    top dogcл. переможець

    top kickaмep. війск. cпeц. старшина (роти) cл. велика шишка; заправила, бос

    the top brassaмep.; cл. вищі офіцери; ватажки, високе начальство; тузи

    to come out of the top drawer — бути добре вихованим; належати до вищого суспільства

    III
    υ
    1) забезпечувати верхівкою; покривати ( зверху)

    to top a tree [a plant] — обрізати верхівку дерева [рослини]

    to top and tail — зрізати обидва кінці, зрізати черенок, хвостик ( у агрусу)

    3) досягати рівня, досягати вершини

    the sun topped the horizon — сонце піднялося над горизонтом; перевалити ( через гору); перестрибнути (через що-н.)

    4) бути завершенням; увінчувати, підноситися
    5) бути на чолі; стояти на першому місці

    to top the list — бути першим в списку, відкривати список

    6) бути більше (якої-н. величини)

    to top smth in height — бути вище чого-н.

    he topped my score by at least ten points — він випередив мене принаймні на десять очок; перевершувати, бути першим

    it tops all I ever saw — цеперевершує все, що я коли-небудь бачив, нічого подібного /схожого/ я ще не бачив

    7) покривати ( новою фарбою), підфарбовувати
    8) c-г. проводити підкормку ( посіві)
    9) cпopт. ударяти ( по м'ячу) зверху
    10) c-г. вивершувати (стіг, скирту)
    11) c-г. покривати
    ••

    to top ones partмиcт. чудово зіграти свою роль; виходити за рамки образу; витримати роль

    and to top it all, — на довершення всього; додатково до всіх нещасть

    IV n

    the top sleeps /is asleep/ — дзига крутиться так, що обертання непомітне

    old top — старина, друг

    to sleep like /as sound as, as fast as/ a top — міцно спати, спати мертвим сном

    English-Ukrainian dictionary > top

  • 19 level

    1. n
    1) рівень; однаковий рівень; ступінь

    to be on a level with smb. — а) бути на одному рівні з кимсь; б) бути гравцем одного класу з кимсь

    on (at) the highest level — а) на найвищому рівні, на рівні глав держав (урядів); б) у верхах

    2) плоска, рівна горизонтальна поверхня; рівнина; горизонтальна лінія

    dead level — а) монотонний ландшафт; б) одноманітність, монотонність

    Bedford L. — Бедфордська рівнина

    3) (the level) поверхня землі
    4) ватерпас; нівелір
    5) вимірювання рівня нівеліром
    6) прохід між рядами (в театрі тощо)
    7) гірн. горизонт; горизонтальна виробка; штольня
    8) дренажна труба (канава)
    9) ав. горизонтальний політ (тж level flight)
    10) рад. рівень (передачі)
    11) прицілювання

    on the level — чесно; прямо, відверто, правдиво

    to bring smb. to his level — збити пиху з когось, поставити когось на місце

    to find one's (own) level — а) знайти (знати) своє місце (в науці тощо); б) знайти собі рівних

    2. adj
    1) рівний, плоский, плаский; горизонтальний
    2) розташований на одному рівні
    3) який доходить (піднімається) до країв (по вінця)
    4) рівномірний, однаковий
    5) урівноважений, спокійний

    to have a level headбути поміркованим (спокійним, розсудливим)

    to do one's level best — зробити усе можливе; зробити усе, що від себе залежить

    3. adv
    рівно; нарівні, урівень
    4. v
    1) вирівнювати, робити рівним (гладким), згладжувати
    2) приводити в горизонтальне положення
    3) нівелювати, вирівнювати; згладжувати відмінності
    4) геод. визначати різницю висот
    5) зрівняти з землею; стерти з лиця землі

    to level to (with) the ground — стерти з лиця землі

    6) збити з ніг; звалити на землю
    7) лінгв. зводити кілька звуків до одного
    8) говорити правду; висловлюватися відверто
    9) націлювати (зброю); спрямовувати (удар проти когось)

    level down — опустити, знизити (до певного рівня)

    level off — а) зрівняти, звести до одного рівня; б) вирівнювати літак (перед посадкою)

    * * *
    I n

    level indicatorтex. покажчик горизонтального положення, покажчик рівня; ступінь

    2) площина, рівна горизонтальна поверхня; горизонтальна лінія; (Level) рівнина ( у географічних назвах); горизонтальне положення
    3) рівень ( інструмент); ватерпас; нівелір; вимірювання рівня нівеліром
    4) ряд (у цирку, на стадіоні)
    5) гipн. поверх, горизонт; горизонтальна виробка, штольня; дренажна труба або канава ( у штольні)
    6) aв. горизонтальний політ ( flight)
    7) paд. рівень ( передачі)
    8) icт. прицілювання
    II a
    1) рівний; плоский; горизонтальний; який знаходиться на одному рівні (перен.); кyл. ( повний) без верху
    2) рівний, однаковий; рівномірний; cпopт. рівний (по силі, підготовці)
    3) урівноважений; спокійний; рівний; розважливий
    III adv
    рівно; урівень; нарівні
    IV v
    1) вирівнювати, робити рівним, гладким ( level off)
    2) приводити в горизонтальне положення; наводити ( зброю), націлювати; направляти ( удар); спрямовувати, направляти, кидати (нaпp., погляди)
    3) зрівняти з землею, повністю знищити; збити з ніг; звалити на землю
    4) нівелювати, зрівнювати
    5) гeoд. визначати різниця висот
    6) лiнгв. зводити два або кілька звуків до одного
    7) cл. ( with) говорити правду; бути відвертим або чесним ( з ким-небудь)
    8) sound levelфiз. рівень ( сила) звуку

    English-Ukrainian dictionary > level

  • 20 поставлять

    поставить
    1) ставити и ставляти, поставити (о мн. поставляти), становити, постановити що; срв. Ставить и Поставить. -влять рекрут - ставити (поставити), виставляти (виставити) рекрутів. -влять себе в обязанность - за обов'язок собі ставити, становити, мати що. Ему -вили в обязанность сделать это - йому поставлено за обов'язок це зробити (вчинити). -вляю себе за честь быть его другом - за честь собі маю (вважаю) бути його другом. Долгом -вляю предупредить вас - за свій обов'язок маю (вважаю) застерегти вас. -влять правилом, законом - уставляти, установляти, ставити, становити за правило, за закон. -вляю себе за правило ни на кого, ни на чью помощь не надеяться - ставлю, становлю собі за правило ні на кого, ні на чию допомогу не надіятися (не покладатися, не звірятися, не спускатися). Ему -вили в вину этот поступок - йому взято за провину цей вчинок. -вить на своём - доказати свого, довести свого, настояти на своєму, поставити на своє. [Щоб я свого не доказав? Ні в світі (Куліш). Дочка поставить на своє (Н. Лев.)];
    2) (снабжать кого чем) постачати, постачити, достачати, достачити кому и на кого що, приставляти, приставити кому що, (в достаточном количестве) вистачати, вистачити, настачати, настачити кому и на кого що. [Аби ті лицарі та городи на війну скільки треба війська постачали (Доман.). Один, скажемо, коло землі працює, хліб робить, а другий звіря ловить, м'яса на всіх постачає (Єфр.). Він нам дрова приставляє (Звин.). Таке військо вистачимо, що й кримського хана звоювали-б (Стор.). Не могли на всіх настачити (Єфр.)]. -влять муку на армию, для армии - постачати борошно військові и на військо. Вы должны - вить дрова к 1-му августа - ви повинні постачити (достачити), приставити дрова до 1-го серпня. Всё -влено в достаточном (в нужном) количестве - усього постачено (достачено, вистачено, настачено) досить (скільки треба);
    3) настановляти, настановити, ставити, поставити, становити, постановити, (только о многих) ставляти, поставляти, понастановляти кого ким и на кого, за кого (над ким, над чим), (о духовных особах: посвящать) висвячувати, висвятити, (о мн.) повисвячувати кого на кого. [(Латинське духовенство) ставляло своїх біскупів чи попів по руських землях (Куліш). Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили ще й отаманом настановили (ЗОЮР). Його громада титарем настановила (Г. Барв.)]. -вить кого священником - настановити (висвятити) кого на попа. Поставленный -
    1) см. Поставить;
    2) постачений, достачений, приставлений, вистачений;
    3) настановлений, поставлений, постановлений; висвячений.
    * * *
    I несов.; сов. - пост`авить
    поставля́ти, поста́вити; ( доставлять) доставля́ти, доста́вити; ( снабжать) постача́ти, поста́чити
    II
    1) см. ставить 1)
    2) ( посвящать в сан) церк. висвя́чувати, ви́святити

    Русско-украинский словарь > поставлять

См. также в других словарях:

  • Акт на право пользования землёй —         в СССР документ, которым удостоверяется право пользования земельным участком. Выдаётся совхозам, рыболовецким колхозам, городам, посёлкам городского типа, государственным, кооперативным и общественным учреждениям, организациям и… …   Большая советская энциклопедия

  • плодовитыи — (15) пр. 1.Плодовитый, обильный плодами: Оубо Лѹцѣ на древѣ маслиници плодовитѣ распѧтѹ бывшю, не ѡбрѣтаѥмо дрѣво сѹхо на мѣсте, да створѧть кр(с)тъ. (καρποφόρου) ГА XIV1, 158б; и землѧ всѧку траву сѣмениту и древа плодовита˫а на твою службу… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • вьсьде — (129) нар. Везде, повсеместно: вьсьде лиха˫а ѣдь ѥсть || гѹбителъна. Изб 1076, 239 об.–240; и ѿ вънѣшьнааго закона вьсьде възбранѥно бысть (πάντῃ) КЕ XII, 53а; Вьсьде отъмѣтаѥть ст҃ыи вьсе˫а || вьселѥныи съборъ. гл҃ѥмы˫а лѹтъкы и позорища ихъ… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • отъгънати — (137), ОТЪЖЕН|ОУ, ЕТЬ гл. 1.Отогнать: мимо же иды и нѣкто мнѧше не могѹща его мѹхъ ѿгнати, пристѹпiвъ ѿганѧше (ἀποσοβεῖν) ГА XIV1, 141в. 2. Прогнать: и тако врача ѿгнавъ, и ѹмори отроча (ἀποστήσας) ГА XIV1 …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • Русскоязычная литература Украины — Русскоязычная литература Украины  литература написана на русском языке писателями Украины. На территории Украины родилось много русскоязычных писателей, которых чаще всего относят к авторам русской литературы. Несколько классиков русской… …   Википедия

  • оборюватися — ююся, юєшся, недок., обора/тися, орю/ся, оре/шся, док. 1) тільки док. Закінчити оранку в себе, на своїй землі. 2) тільки недок. Пас. до оборювати …   Український тлумачний словник

  • свойственный — прил., употр. сравн. часто Морфология: свойственен и свойствен, свойственна, свойственно, свойственны; свойственнее 1. Свойственным называют то, что характерно для кого либо, является неотъемлемой частью чего либо. Общинное владение землёй было… …   Толковый словарь Дмитриева

  • Буддийская космология — Буддизм …   Википедия

  • Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца …   Википедия

  • быти — (>50000), ѤСМЬ, ѤСТЬ (в соч. с отрицанием не НѢСМЬ, НѢСТЬ); 3 л. мн. ч. СОУТЬ; 3 л. ед. ч. имперфекта БѦШЕ; 3 л. ед. ч. аориста БЫ и БѢ гл. I. Как самостоятельный гл. 1.Существовать; иметься: дъва разбо˫а ѥсте. ѥдинъ иже съвлачить съ оубогааго …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • Российская империя — Координаты: 58° с. ш. 70° в. д. / 58° с. ш. 70° в. д.  …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»